Необхідність введення курсу "Екологія людини" обумовлено новими еволюційно-екологічними підходами та соціально-психологічними напрямками у вивченні людини. Головні теми курсу охоплюють матеріали, які показують її біологічну сутність і філософське означення; соматичну та психо-фізіологічну організацію людини, її конституційну типологію. Розглянуто питання екології харчування, кліматичної та біохімічної адаптації; екологічної фізіології та популяційної екології людини.

  Скачати повний текст

Изучена активность некоторых ферментов углеводного обмена (лактатдегидрогеназа, изоцитратдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатаза, фруктозо-1,6-дифосфатаза) в разных тканях сего- и двухлеток карпа в осенний период. У сеголеток по сравнению с двухлетками в осенний период более интенсивно протекают реакции аэробного и анаэробного обмена, а у молодых рыб более адаптированным в углеводном обмене выступает более древний путь Эмбдена-Мейергофа. С возрастом, по мере совершенствования метаболических путей, их адаптации к условиям окружающей среды, траты энергоресурсов становятся более экономными, поскольку главной чертой адаптированной системы является экономичность функционирования. Кроме того, низкие температуры и голодание в осенний период также предполагают включение в энергообеспечение пойкилотермных организмов пути Эмбдена-Мейергофа. Конечным продуктом гликолитического пути окисления эндогенных соединений является молочная кислота - один из основных субстратов глюконеогенеза, особенно для голодающего организма.

Індекс рубрикатора НБУВ: П729-275.9 + Е623.334.252.53*801.1

Рубрики:

Промислові риби

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.61 + Е623.334.252.53*69-642:Г

Рубрики:

Токсична дія гербіцидів на організм тварин

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены изменения гематологических показателей сеголеток карпа в условиях гербицидной нагрузки; показана возможность срочного и долговременного этапов адаптации по отношению к раундапу. Объяснением этого является химическая природа гербицида - водорастворимого N-(фосфонометил)глицина.

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.11-273.1 + Е623.33*723-642:Г2 + Е60*827.512.4

Рубрики:

Короп

Pisces Риби. Іхтіологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*334.3 + П857.61

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Токсична дія гербіцидів на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.512.4 + Е623.334.252.5*80

Рубрики:

Загальна біологія

Cypriniformes Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П722.11-27

Рубрики:

Розвідування гідроакустичними приладами

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.1-273

Рубрики:

Коропові

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Применение глифосата в качестве гербицида в сельском хозяйстве может привести к его частичному попаданию, а также его метаболитов (аминометилфосфоновой кислоты) в продукты питания и представлять угрозу для здоровья человека. Действие глифосата на организм рыб на биохимическом уровне изучено недостаточно. Исследованы изменения в содержании адениннуклеотидов, активность энзимов, количественные показатели субстратов энергетического обмена в организме карпа при добавлении глифосата в воду, в которой находились рыбы. Установлено, что под влиянием глифосата в печени, в мозгу и в белых мышцах двухлеток карпа главным энергетическим субстратом являются протеины. Глифосат снижает энергетический обмен в мозгу карпа и увеличивает - в белых мышцах. Рост активности энзимов катаболических реакций печени под действием глифосата можно отнести к адаптивным перестройкам в организме карпа в ответ на действие глифосата.

За літературними даними проаналізовано механізми чутливості і резистентності коропових риб за дії гербіцидів залежно від їхньої хімічної природи і властивостей в умовах модельних експериментів, та прогнозуються можливості вироблення стійкості риб до дії токсикантів з використанням експресії генів, їх епігеному.